Нічний ефір

"Обережно! Крихке" - так пишуть часом на картонних коробках. На тих, які з собою вивозять в евакуацію, очевидно, не пишуть. Бо не встигають. Та й порцеляна з родинною історією, скоріше за все, залишиться вдома. Але і у сховищі - сховищі пам'яті - одночасно. Книжку "Нічний ефір" Олена Гусейнова почала писати в перші дні повномасштабного вторгнення, в першій нічній зміні цілодобового інформаційного мовлення на Українському радіо. Мова цих віршів функціональна: інформативна і магічна. Обереги і замовляння. Оголошення про евакуацію. І одночасно - коментар до реальності часу, який тече і витікає. Ця книжка зібрана точно, як годинник. Замість стрілок - сховані цитати і алегорії. Кожну можливо впізнати. Не затримуйся "на поверхні". Є дванадцять годин, і доти - сміємося і співаємо. Ось моє горло. Нічний ефір. Білі вірші. У війни свої примхи. Сміємося і співаємо. (Потім ми зробимо з цього життя). Sounds like a plan.