Втративши все, що здавалося незмінним, Аврора з розбитим серцем повертається в містечко серед гір Колорадо - єдине місце, де колись почувалася вдома. Тут, серед сосен і тиші, вона хоче почати з нуля: зібрати себе по клаптиках, знову займатися творчістю й навчитися дихати. Але разом із затишною кімнатою над гаражем у її житті з'являються двоє: мовчазний, непробивний і неймовірно впертий Тобіас Роудс - власник будинку, і його син-підліток, який бачить у ній те, чого вона сама давно не помічала. Аврора не шукала нових почуттів, а Роудс - нових прив'язаностей. Та іноді саме те, від чого тікаєш, знаходить тебе першим. І дорога, якою йдеш, приводить не просто в нове місце - а до людини, яка змінює все.
Книга від якої нічого не очікуєш, а вона робить настрій аж на ціле літо.
До неї я навіть не знала, що мені настільки подобається цей жанр.
«Усі шляхи ведуть до тебе» — це досить атмосферна історія, яка залишила після себе дуже тепле враження 🤍
Тут є маленьке містечко, гори, походи, затишна атмосфера і, звісно ж, сексуальний чоловік 😏
Але за всією цією легкою романтичною атмосферою ховається дещо більше. Це історія про шлях до себе, самопізнання, прийняття своїх помилок і, найважливіше,…
Саме за це я і люблю книжки МаріаниЗапати. Повільний розвиток стосунків, де спочатку йде довіра та пізнання один одного. Це слоубьорн де герої признаються у своїх почуття лише на останніх 5 розділах і ти віриш у їхнє кохання, бо проходиш цей шлях разом з ними.
пс. це моя четверта прочитана книжка від цієї авторки, але вона мені сподобалася набагато більше ніж ‘’Стіна Вініпега і я‘’
Книга від якої нічого не очікуєш, а вона робить настрій аж на ціле літо. До неї я навіть не знала, що мені настільки подобається цей жанр. «Усі шляхи ведуть до тебе» — це досить атмосферна історія, яка залишила після себе дуже тепле враження 🤍 Тут є маленьке містечко, гори, походи, затишна атмосфера і, звісно ж, сексуальний чоловік 😏 Але за всією цією легкою романтичною атмосферою ховається дещо більше. Це історія про шлях до себе, самопізнання, прийняття своїх помилок і, найважливіше,…
Читати в Telegramяка ж нудна ця книга. 800 сторінок ні про що, це треба ще вміти
Читати на LibrariusСаме за це я і люблю книжки МаріаниЗапати. Повільний розвиток стосунків, де спочатку йде довіра та пізнання один одного. Це слоубьорн де герої признаються у своїх почуття лише на останніх 5 розділах і ти віриш у їхнє кохання, бо проходиш цей шлях разом з ними. пс. це моя четверта прочитана книжка від цієї авторки, але вона мені сподобалася набагато більше ніж ‘’Стіна Вініпега і я‘’
Читати на LibrariusКоментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!