"Як дерево над водними потоками". Філософія стійкості

ПРО КНИЖКУ

Стійкість не знайти як еліксир чи готовий рецепт - її можна лише виростити в собі. Стійкість формується при якісній взаємодії зі світом, з людьми навколо та й із самим собою. Але для цього потрібна рішучість зазирнути всередину.

Нова книжка Андрія Зелінського "Як дерево над водними потоками..." - не про банальні поради на кшталт "вставайте раніше" чи "менше дивіться у смартфон". Вона - про чесну розмову із собою. Про те, хто поруч із вами на орбітах емоційного обміну. Хто підсилює, а хто виснажує. Звідки ви берете ідеї, кому довіряєте, як будуєте зв'язки, як любите. Її можна читати і як метафору буття собою у власному всесвіті, і як путівник до становлення особистості.

Але передусім - це книжка про те, як ми, українці, залишаємося людяними у нелюдських умовах. Про те, у що ми вкорінені, що нас підживлює щодня і допомагає встояти - як дерево над водними потоками.

ПРО АВТОРА

Андрій Зелінський - викладач Українського католицького університету, співзасновник Української академії лідерства, військовий капелан  УГКЦ, політолог, автор книг "Анатомія Воїна", "Семенові зорі", "Мапа", "Турбота про Дух" та ін.

ВІДГУКИ

Ця книга про дорогу до стійкості. Видання є цілісною філософсько-психологічною інтеграцією знань про систему стійкості. Книга глибоко національна і водночас загальнолюдська. У ній стільки глибини й мудрості. Вона сповнена тиші. І світла. І поетичного, образного слова, яке торкає серця… Водночас вона неймовірно практична, адже плекання стійкості - це щоденна дисципліна, яка потребує набору вправ. Я читав рукопис під час відпустки в Карпатах. Ознайомлювався з кількома розділами, а тоді ходив у тиші лісовими стежками вздовж дзвінких і чистих гірських потоків. Тих, над якими ростуть могутні дерева… Читати цю книгу - наче ходити лісом, дихаючи його цілющим і життєдайним повітрям. Наче пити з чистих джерел… Це дуже цінна книга. Мені вона особливо дорога, бо її написав мій друг Андрій Зелінський. Він сам і його життя є втіленням і свідченням стійкості. Він, як те дерево над потоками водними, а його книга - ще один щедрий плід, подарований нам. Тож хай вона буде для всіх доброю картою на дорозі стійкості! У добру путь! Олег Романчук лікар-психотерапевт, дитячий психіатр директор Інституту психічного здоров'я Українського католицького університету та Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії

КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ

• "Дисципліна визначає долю. Сила самоконтролю", Раян Голідей, "Наш Формат", 2026
• "Відвага кличе. Доля допомагає хоробрим", Раян Голідей, "Наш Формат", 2023 

ЦИТАТИ

Найпоширеніша помилка ефективних людей полягає, мабуть, у тім, що вони вирушають на пошуки "стійкості" як ефективної практики, хитрого прийому, магічного трунку, такого собі "піксуму", чарівного пилку фей, якогось еліксиру молодості чи яблук, що дарують знання або красу. Проте єдине, що вони принесуть із собою з таких мандрів, - те, чого їх навчила сама мандрівка. Якщо стане мудрості розібратися з тим, що відбувається довкола й у собі. Отож у нашій мандрівці до особистої стійкості насамперед важливо розібратися з термінологією.

Стійкість - характеристика такого стану системи, за якого вона забезпечує внутрішню взаємодію своїх складників у процесі опрацювання інформації, що надходить ззовні; чинить спротив загрозам; ефективно відновлюється з метою досягнення в оптимальний спосіб бажаних результатів і гарантує якісну адаптацію власної структури до нових обставин.

Для формування цілісності особистості й розвитку спроможностей щось із зовнішнього контексту треба інтеріоризувати, зробити частиною себе, а чогось зі свого внутрішнього світу необхідно позбутися, щоб не завмерти в токсичному безрухові. Якісне існування потребує пружності й розсудливості, здатності розрізняти, чого годилося б позбутися, а чим озброїтися; з ким слід попрощатися, а з ким прямувати далі. Якість людського життя вимагає здатностей правильно дихати, правильно думати, правильно діяти й не тільки. Гнучкість, пружність, опірність, резилієнтність - характеристики стійкої системи, що ефективно опрацьовує інформацію, яка до неї потрапляє, і якісно реагує на зовнішні подразники. Жити якісно - мистецтво, на яке заслуговує кожен. Але, як і кожне мистецтво, воно вимагає зусиль. Стійкі люди не припиняють вчитися.