Справедливо буде сказати, що ми, як люди, й визначаємося нашими межами. "Не можу", "не знаю", "не вмію", "не уявляю", "не розумію", "не відчуваю", "не вірю" ось ті слова, які окреслюють рамки кожного і кожної з нас. У когось вони ширші, у когось - вужчі, але всі ми ними обведені, немов країни - кордонами, чи острови - берегами. Однак є часи, є ситуації та обставини, коли мимоволі "не можу" перетворюється на "повинен змогти", "не уявляю" - на "дерзну уявити", "не вірю" - на "наважуся повірити". Часи кризи, випробувань. Часи, коли сама доля підводить нас до наших лімітів і штовхає їх переступити, вийти за межі себе.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!