Вихованці Почай-ріки. У плавнях трохи туману

Там, де оживають давні українські легенди

У давні часи, коли ріки з'єднували світи, а могутня Почайна несла свої води вільно, старі казки були ще свіженькими мемами, прокляття спрацьовували, а боги й духи вешталися по землі. Наша оповідь про сина вождя та його друзів із селища на березі Почай-ріки. А ще про дорослішання й пошук себе у великому ворожому світі в далекій землі за межами імперій і відомих карт.

Якось сини володарки Почай-ріки влаштували розбрат. Щоб захистити старшого від підступу молодших, богиня обрала людину. Бо тільки людина, хай якою слабкою вона здавалася, здатна змінити споконвічний порядок речей. Через ці суперечки богів юний Зима й опинився в полоні могутньої річкової володарки, наче мало йому інших проблем. А Рута, Деян, Лада й Любомир, звісно, помчали на допомогу, сперечаючись і сварячись дорогою (а як без цього?).