Родаки

В українській літературі так ніхто не пише. На таке читання рідко щастить. «Які сильні натури і як красиво вони живуть», «Ні, неможливо таке витерпіти», «Який колоритний текст», - налітають думки. І вже хочеться зустріти отого невгамовного і не по літах мудрого Митрика, без якого роману не було б. І почути голоси родаків, без яких не було б такого Митрика. І побачити наяву Небесі - місцину села, де хата його родини.

Для людей, з чиїми сходяться його стежки, він - збийвіч, збитошник і навіть кривдник. А насправді в нього - дивовижно витончена душа. Все його цікавить, усе він вразливо бачить. І чинить так, як розуміє правду. І далеко не всім солодко від його правди.

Митрик увесь у стихіях життя, серед красот села, що притулилося біля гори Ловачки, а десь за нею - загадкове варош-місто Мукачево.