До другого тому "Щоденників" Олеся Гончара ввійшли записи, що охоплюють період з 1968 по 1983 роки - час найбільшого "розквіту" тоталітаризму в нашій державі, коли безжально нищилось все передове і правдиве, організовувалися процеси над вільнодумною українською інтелігенцією, руйнувалися культурні пам'ятки, посилився наступ на українську мову. Тиск тоталітаризму Олесь Гончар відчув на собі повною мірою: після публікації роману "Собор" - виклику режимові - розпочалася ганебна "соборна кампанія" цькувань, принижень, що розтяглася на довгі роки.

Тяжкі моральні випробування не зломили духу письменника. Він був вірний собі, своїм принципам, знаходив сили і оптимізм для творчості, для активного громадського життя.

А на сторінках щоденника щиро і відверто давав волю своїм радощам і печалям.