Зітканий із клаптиків марень, спогадів та вражень роман "Ловля форелі в Америці" (1967) "останнього з бітників" Річарда Бротіґана (1935 – 1984) – це, напевно, найменший з "великих романів" про Америку, написаних у ХХ столітті. Америка Бротіґана постає перед читачем не як безіменний монстр зі сталі й бетону чи Молох Аллена Ґінзберґа, а як дуже особистий простір, в якому знайдеться місце і для нічних розмов з друзями, і для бездомного безногого каліки, і для меланхолійних пам'ятників у тихих, залитих сонцем парках, і для сонливих провінційних містечок, де дух Америки відчується навіть краще, аніж у бурхливих, стрімких мегаполісах, – той дух простору та свободи, головним символом якого для Річарда Бротіґана став струмок, що повниться сріблястою фореллю.