Діви ночі

Огида Огидна книга. А спираючись на останній скандал розумієш, що автор думає так само як і головний герой. "Я купив її і нехай тепер товар себе відробляє"- ви не раз почуєте в цьому творі. Бо відношення до жінку тут як до речі, але річ, яка дуже від того щаслива. Бо навіть повіїї тут показуються, як щасливі та багаті панянки, які нічого не роблять, кайфують від роботи і живуть шикують. Перша і остання книга автора, фе(

про підпільний радянський бордель Взагалі перечитав за два дні. Дуже легко іде. Але, здавалося, попри дуже таку фривольну тему, достатньо реалістичні якісь такі описи тих речей, про які в галицькому товаристві не прийнято говорити, - книжка дійсно розгортає широку таку картину побуту і звичаїв як дна, так і навпаки – компартійної верхівки. З ретроспективного погляду це дуже цікаво. Тут навіть не дно і верхи – а їхнє взаємопроникнення, ті суспільні звичаї і відносини, які дуже буйно квітли – та…

Еротично-кримінальний роман Мені переважно подобається все, що пише Юрій Винничук. Чи то літературна вигадка, чи автобіографічні нариси, чи відверта публіцистика. У нього добре впізнаваний стиль, який, проте, не набридає. Я знаю, про що кажу, бо читаю вже четверту книгу під ряд. Роман "Діви ночі" вважається однією з вершин його творчості (хоча цей пік ранній, адже перша частина твору написана у 1978 році). Це - роман-авантюра, роман-еротика і роман-переживання. Я не в захваті від фіналу, але…