Злодій

Ґеорґ Гайм – майстер апокаліптичних візій і макабричних картин, який менш ніж за два роки до своєї трагічної смерті у водах річки Гафель описав у щоденнику сновидіння, що дуже нагадувало її обставини.

В оповіданнях, що входять до збірки, Гайм, розробляючи теми одержимості, божевілля, соціальних потрясінь, убивств і хвороб, гранично чесний і прямолінійний. Він цілком відкрито говорить про речі, яких усі намагаються уникати: страждання, огида, смерть. Але в його світі вони не стоять навпроти радості, краси і життя. У Гайма не існує таких меж. Прекрасне живе в огидному, страждання породжує радість, а смерть щоденно працює у вирі життя. Він цілить у самісіньке серце людських страхів і ріже їх скальпелем на дрібні шматки, оповідаючи нам правду, яку ми вперто і старанно намагаємося не чути.