Епопея-трилогія знаного українського письменника й державника Володимира Шовкошитного "Кров свята" неначе скидає з нашоїі сторії шкаралущу ворожих міфі в і являє читачеві храм української державності вже без риштувань. А заодноі вказує шлях очищення колективної пам'яті через ії звільнення від намулу малоросійствай меншовартості, через прищеплення українському суспільству гену гідності й самоповаги та психології переможців. Це наш український аналог "Війни і миру" чи "Тихого Дону". Дуже український. І дуже європейський. Автор ніби застерігає нас з вами, європейців: якщо течія Гольфстриму уповільниться - на нашу Європу чекають люті морози, а весь сві т ні коли вже не буде таким затишним для життя.

Скільки б не з' являлося цікаво-доказовихі сторичнихдослі джень, зрушення у колективній пам' яті здатна спричинити лише угрунтована на мітології белетристика. Для такого зрушення замало кількох вершинних творів а ти білльше відверто попсової пригодницької писанипи на задану тему.