Діалоги з янголом

У 1943 р., коли Мадярщина вже була на порозі війни, четверо молодих людей – Ганна, Лілі, Йосип та Ґіта – вирішують замешкати в невеличкому селі й там розмістити свою художню майстерню, щоб мати можливість спокійно подумати над тим, що діється навколо, про своє життя. Ніхто із них ніколи не практикував жодної релігії, але саме спрага духовного об'єднала їх у ці роки. Питань багато... Навколо палає війна, у країні наростає антисемітизм. Яке місце людини в цьому безумі? Вони роздумують, сперечаються, та не знаходять відповідей. Вирішують викласти свої міркування на папері. Та Ґіта розуміє, що написане нею – цілком банальне. Ганна, читаючи написане, сердиться. Але як тільки вона намагається висловити своє обурення, Ґіта чує: «Увага, це вже не я говорю». Ганна продовжує говорити, і стає очевидним, що ці слова – вже не її. Упродовж 17 місяців сили Світла, чи, як їх пізніше назвуть четверо друзів, «Янголи» або «Внутрішні Наставники» висловлюють себе вустами Ганни.