Людина біжить над прірвою. Морітурі. Розгром. Генерал

"Розп'яття і смерть є часто доказом слабости того, хто розпинає, і, навпаки, ствердженням та кінечною перемогою того, кого розпинають". Ці слова з повісті-вертепу "Розгром" можна взяти епіграфом до всіх чотирьох його творів, – повісті "Людина біжить над прірвою", п'єс "Морітурі", "Розгром" та "Генерал", вміщених у третій книзі Івана Багряного в серії "Класика української белетристики", що виходить у видавництві "Апріорі".

Твори про події часів Другої світової війни, проте вельми актуальні нині, співзвучні нашому часові. Говорячи про ворогів України – як німецьких, так і російських фашистів, а також про свій народ – головна героїня "Розгрому" Ольга каже: "Вони хочуть робити собі впорскування життьового елексиру за наш рахунок, за рахунок молодих, але те, що історично вже має бути трупом, ніякий елексир не врятує. Вони йдуть по похилій у безвість. Ми ж йдем по верхобіжній до вершини. Нас можна тимчасово затримати, але ніколи не зіпхнути. Нас можна здесяткувати, але ніколи не винищити.