Вуркан чорний

Журналістика, звичайно, загострила (і так від природи гостре) око Віталія Олійника на життєві факти і події; навчила образно мислити (і так, очевидно, від природи здібного) в освоєнні життєвих подій; розвинула уяву (і так від природи багату) щодо узагальнення конкретних явищ до знакових сим­волів. Чи, коротше, завдяки гострій спостережливості, аналі­тичній вмілості, багатій уяві журналіст Віталій Олійник пере­ступив Рубікон і опинився в іншому світі - в художній прозі.

І щасливо! Він досконало опанував майстерність прозаїка-новеліста, - і вже нема що більше казати!

Щоправда, твори будує так, ніби й не пориває зі своїм фахом, а пише нарис... на час, про конкретних людей. Але - фраза, дві - і репортажний стиль перероджується в худож­ню тканину повністю; сюжети наповнюються персонажа­ми, які вражають пластичністю моделювання.