Монографія присвячена аналізу та осмисленню основоположної богословської проблеми інтерпретації двох протилежних вимірів буття Пресвятої Трійці: абсолютно недоступного, недосяжного та незбагненного, з одного боку, і всюдисущого, всенаповняючого й пізнаваного – з іншого. Автор досліджує різні концептуальні підходи до цієї теми філософів античної та індійської філософій, святоотцівської думки ранньої Церкви та золотої доби патристки (ІІ–V ст.). Проаналізовано поняттєвий апарат, який філософи та богослови використовували в пошуку богословської моделі «примирення» «далекого» від світу і «близького» до всього існуючого Божества. Особливу увагу приділено вченню св. Григорія Палами (XIV ст.) про розрізнення між Божою сутністю й енергією та значенню його патристичного синтезу для богословської науки.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь