Книга Остап Дроздов (комплект із 2 книг)

Книга 1. №1. Роман-вибух

Роман Остапа Дроздова "№1" - це більше, ніж просто роман, затиснутий жанровими рамками. Це сповідь кількох поколінь, об'єднаних наскрізною ідеєю - відстояти свою ідентичність. Це родинна сага з драматичними поворотами долі. Це одразу декілька біографій на тлі різних епох, в якій відвертість автора межує з публічним оголенням до найпотаємнішого. Це життєствердний і нестандартний погляд на будні за вікном. Це плач і сміх. Це саме життя. Таким, яким його бачить і відчуває автор. Відомий український журналіст, політичний оглядач, незмінний автор та ведучий політичної програми "Прямим текстом" та авторського хард-ток-шоу Drozdov на телеканалі ZIK. Піонер суб'єктивної журналістики в Україні, один із найуспішніших та найупізнаваніших журналістів Західної України. У професійній журналістиці - з 1998 року. Починав у легендарній газеті "Поступ" (відділ інформації, згодом – відділ політики). З 2003 року - заступник головного редактора західноукраїнського тижневика "Аргумент-Газета", співавтор концепції "жовтого" видання. За лічені місяці наклад "Аргумент-Газети" зріс із 4 тисяч примірників до 30 тисяч. У 2005 році очолив перший аналітичний тижневик Львова "Аргумент Влада". Як головний редактор видання у 2006 році отримав найвищу національну відзнаку в галузі журналістики - "Золоте перо" (номінація "Відкриття року"). У 2007 році заснував політичну телевізійну програми "Прямим текстом" (Львівська облдержтелерадіокомпанія). Програма стала явищем в інформаційному просторі завдяки нестандартній манері автора, яка базувалася на невимушеній манері ведення, гостроті й несподіваності запитань, широкому вжиткові аргонізмів, діалектизмів та розмовної лексики. Своєю програмою Остап Дроздов започаткував жанр імпровізаційного, безсценарного інтерв'ю.

Книга 2. № 2

Маніфест тих, хто не соромиться сказати: не я для країни, а країна для мене.

Часова амплітуда роману Остапа Дроздова "№ 2" - від початку ХХ століття до дня завтрашнього. Географічна амплітуда - від рідного Львова й голодоморного Приазов'я до діаспорного Неаполя і далекої Австралії. Та попри хронологічний і локаційний розмах - стежки усіх головних героїв (бо не головних у романі немає) приводять до Країни. Найголовнішим, центральним персонажем роману є Країна як така. Не У, а просто Країна, яка то мотивує, то дратує, то зачаровує, то обурює, то ощасливлює, то виштовхує. І що би не переживали персонажі роману в приватному житті, усе одно вони гостро відчувають крижаний подих Країни, від якої нікуди не дітися і яку ти мусиш полюбити навіть усупереч...