«Сучі діти»... Кого так сердито обізвав автор? Оскаженілих собак, які повністю паралізували життя Києва, вийшовши з-під контролю людей, масово заражаючи їх сказом і творячи інші біди? Чи людей, які ще вчора щиро любили самих відданих із-поміж тварин «друзів наших менших», а сьогодні змушені вести з ними справжню війну, проявляючи жорстокість і забувши про милосердя? Звичайно, автор вигадав ситуацію, але як близька вона до правди, особливо в психологічних портретах дійових осіб, правдивих деталях, замальовках життя Києва на самому початку нового століття! Тоді ще ми не знали, що до нас прийде справжня війна з її вже не вигаданою «гібридною» жорстокістю... Сьогодні трилер (так визначили жанр цього твору самі читачі) «Сучі діти» читається з особливою цікавістю, ще виразніше відчуваєш щиру, без ілюзій любов автора і до людей, і до тварин, тривогу за наше майбутнє...