На гасовому пальнику, який служив Олексі вірою і правдою другий рік, цвіла пишна оранжева квітка вогню. Її напівпрозорі пелюстки тріпотіли на тілі старезного мідного чайника, що собі щось там невдоволено булькотів і пофоркував, немов той кінь. Олексу мучив голод. Його нудотні напади повторювалися із завидною періодичністю і, здавалося, дедалі ставали все сильнішими. Хлопець малодушно подумував про те, що варто тільки збігти східцями вниз до кухні – і муки голоду припиняться.
Коментарі
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь