В книзі досліджується проблема персональності соматичного буття, актуалізована тими суттєвими трансформаціями, які переживає людина на початку XXI століття. Соматичне буття з погляду філософської антропології розглядається як основна константа по відношенню до інших форм буття, а зосередженість на діалектичній рефлексії внутрішнього екзистенційно-антропологічного виміру дозволяє припустити тотожність буття і мислення, передусім тілесно-соматичного, чуттєво переживаного людиною. Вперше обґрунтовується унікальна інакшість персонального соматичного буття, яке визначається як результат самоздійснення людини в амбівалентності відчутих і пережитих екзистенційних ситуацій страху, сорому, радості, які проявляються в задоволенні і стражданні. Монографія адресується спеціалістам в галузі філософської антропології, філософії культури, а також всім, хто цікавиться екзистенціальними аспектами життя людей.