Вільнодумець та основоположник "наукового егоїзму" Клод-Адріан Гельвецій (1715–1771) розвиває ідею взаємозв'язку науки про людину та науки про державу. Акцентуючи на рівній здатності індивідів до розумового розвитку, філософ підкреслює важливість подолання невігластва як запоруку особистого щастя і міцної держави. Відповідальність за це Гельвецій покладає власне на державу, яка має утвердити "мудрі закони" та забезпечити всебічне виховання людей і розкриття їхнього потенціалу, щоб вони приносили користь суспільству. Трактат французького філософа вперше переклав українською Валер'ян Підмогильний у 1932 році. У 1994 він вийшов у видавництві.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!