Європа, багата своєю релігійною та філософською різноманітністю, навчилася мирно та демократично керувати цією множинністю за допомогою лаїчності, яка, хоча і є спільним європейським надбанням, не виключає існування у кожній країні особливих стосунків між Церквами та державою, школою та релігією. До речі, Європейський Союз поважає зв'язки “Церкви-держава” у тому вигляді, в якому вони існують в кожній країні-члені. Європейська інтеграція може прогресувати тільки шануючи розмаїття релігійних та нерелігійних спадків, які зробили свій внесок у формування європейської цивілізації, та не забуваючи про філософську традицію критичного аналізу релігії. Сьогодні європейська інтеграція сприяє конвергенції підходів до місця та ролі релігії у житті демократичного суспільства. Саме таким чином у європейському масштабі розвивається лаїчність, побудована на визнанні релігій.