Поезії

Померли міріяди,

І то накращі поміж них,

За стару суку, за буру й беззубу,

За задрипану цивілізацію.

Приваба, усміх добрих уст,

Жваві очі щезли під повіком землі,

За два корці розтовчених статуй,

За кілька тисяч попсованих книг.