Лісова пiсня

Неперевершена Леся Українка (1871-1913)  писала свій шедевр -  драму-феєрію "Лісова пісня" у далеких краях, коли дуже сумувала за батьківщиною. А надто рідним Колодяжним, де "в місячну ніч бігала самотою в ліс і там ждала, щоб мені привиділась Мавка. Зачарував мене сей образ на весь вік". Ота туга, видно, й надихнула поетесу так щемливо оповісти про те, якою трагедією обертається життя для тих, хто порожніє  душею, зрікається своїх найчистіших  почуттів, гасить у собі порив до творчості. Власне, зрадивши свою лісову наречену головний герой зраджує самого себе. Бо Мавка - це душа, без якої людина перетворюється на вовкулаку.