Мене звуть Ян Айкращий.І я в усьому найкращий - таких, як я, одиниці на сотню.Я народився й ріс у заможній турботливій родині, а ще я - красунчик, тож не дивно, що всі мені заздрять.Я біжу без упину вперед - до світлого майбутнього.Однак нещодавно я зустрів у парку атракціонів фокусника. “Такий старий, а займається бозна-чим… Така вбогість! Як він заробляє на життя? Він лише марнує свій час”, - думав я, однак…Кожен його жест, порух, вираз обличчя, слово не йдуть із голови.Невже фокусник - настільки жалюгідна професія? Якщо замислитися, бути фокусником - нічим не гірше, ніж бути суддею, прокурором чи адвокатом. Хіба ні? Чи це в мене проблеми з головою?
Коментарі
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь