Дух неспокою

Юрій Лавріненко - інтелектуал, критик і літературознавець. Товариш Юрія Шевельова, учень Олександра Білецького. Автор розвідок про Павла Тичину, Василя Еллана-Блакитного, політичну історію України. Саме його зусиллями в 1959 році світ побачила легендарна антологія "Розстріляне відродження". Критик із темпераментом публіциста. Публіцист із критичним інструментарієм. Він пише про Франка і Скрипника, Лесю Українку та Хвильового. Дискутує із Чеславом Мілошем, розмірковує про зв'язки України зі Сходом та відтворює справжній дух українського культурного ренесансу. У житті Лавріненка були Умань і Харків, Німеччина та США. Були арешти й заслання: його репресували, але він зміг вижити. З переїздом до Нью-Йорка відійшов від політики, але не від інтелектуальної роботи. Редагував українські газети, працював на радіо "Свобода". Юрій Лавріненко назавжди лишився тим, ким був насправді: критицистом із харківських 1920-х, який романтику вітаїзму поніс в інші формати та географічні широти. Про серію "Недочитані тексти" Перед вами - серія есеїв і статей, де зібрані тексти українських інтелектуалів, що допоможуть розібратися з темами й питаннями, які досі викликають ідеологічні протистояння та часті маніпуляції. "Недочитані тексти" - своєрідний інтелектуальний захист посеред великої війни: супроти ворожої пропаганди й різнорідного невігластва. Разом з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем ми дібрали ті тексти з дня вчорашнього, що якнайсильніше резонують з днем нинішнім. Тексти-тригери й мисленнєві подразники, які гарантують і користь, і захопленість.