Проблема великої літератури

Віктор Петров, він же В. Бер, Борис Веріґо, В. Домонтович - письменник, автор "Доктора Серафікуса" та "Дівчини з ведмедиком". Син священнослужителя і шостий з неокласиків. Емігрант та шпигун. А ще етнограф, філолог, публіцист, історіософ. Його есеї - чистий інтелектуалізм. Це віртуозні тексти про історію ідей і глибші механізми культури. Хоча заперечувати їхній актуальний вимір не слід: це також міркування побіля конкретної реальності. Петров роздумує про численні проблеми "великої літератури", аналізує Сковороду, Куліша та Шевченка, християнство і новий час. Петров - мислитель і літератор, що пише іронічно та зухвало. "Його шанували, але не розуміли", - висловився про Петрова Юрій Шевельов після зникнення письменника з Мюнхена навесні 1949-го. Ця книжка - спроба просунутися далі в розумінні самого автора та його оригінальних поглядів і текстів.