Пропонуємо вашій увазі чудові українські казки про чарівну живу калюжку. Жила собі калюжа. Усі довкола любили її та називали лагідно - Калюжкою. Була вона дуже охайною і завжди стежила за собою. Нікому не відмовляла - хоч собаці забіглому напитись, хоч горобцям викупатися – завжди, прошу. Калюжа прохала птахів приносити їй камінчики й мостила ними дно, щоб вода була прозорою та чистою. Так і жила Калюжка, радіючи сонечку, що яскраво вилискувало на її поверхні. Вона не боялася спеки та посухи. У найглибшому місці, з-під великої каменюки, проклюнулося в ній джерельце...
Коментарі
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь