У монографії досліджено українську й польську постмодерну прозу крізь призму категорії "трансгресія". Трансгресивні прояви увиразнено за допомогою понять "карнавал", "фрагментація", "фронтир". Тексти позиціоновано як поле карнавальної гри рівноправних учасників-гравців різнопорядковими фрагментами. Поняття "фронтир" використано для наголошення процесуальності постмодерних явищ.

Дослідження рекомендоване філологам, викладачам, студентам, усім, хто цікавиться питаннями теоретичного та компаративного вивчення української й польської літератури постмодерну.