Бурштин

Захоплюючий роман Василя Тибеля, відзначений премією міжнародного конкурсу «Коронація слова» (2018),— чи не найперша в українській літературі спроба поглянути на «бурштинову проблему» на Поліссі в людському, а не політичному вимірі. Віртуозно збудований сюжет, що обертається навколо «сонячного каменя», динамізм оповіді, органічне використання «народної демонології», відчутний зв’язок із «наївним мистецтвом» — все це не залишить байдужим навіть найвибагливішого читача.

У книзі йдеться про те, як бурштинова лихоманка впливає на людей, як матері забувають про дітей, чоловіки – про дружин, і всі забувають про людське у собі, підгодовуючи своїх внутрішніх демонів. Автор вважає, що без містики тут не обійшлося та розповідає про стародавніх українських духів, які мешкають у лісах і понині та ваблять людей “сонячним каменем” та затягують у свої тенета… Але є у книзі і жорстока реальність.