Посмертні записки Піквікського клубу

1836 року лондонське видавництво "Чепмен і Голл" надрукувало перші випуски "Посмертних записок Піквікського клубу", молодий автор яких сховався під псевдонімом "Боз".

Тоді, мабуть, ще ніхто не думав, що цьому творові судилося стати визнаним шедевром світового гумору й сатири, що головні його персонажі - симпатичний дивак Семюел Піквік, його дотепний слуга Сем Веллер та їхні численні приятелі й знайомі - стануть улюбленими літературними героями англійських читачів, а публікація твору відкриє шлях до світової слави видатному англійському письменнику Чарльзу Дікенсу, чиєму таланту, зокрема, віддавали належну шану Тарас Шевченко та Іван Франко.