Під зоряним небом

Грушевський залишив тисячу сторінок художньої спадщини. Тут зібрано шістнадцять його оповідань і мемуарний текст "Як я був колись белетристом". Ці твори засвідчують шлях автора в красному письменстві: від народника, котрий мріє про літературу як про громадську справу, до модерніста, який випускає на волю "зачинених дітей" своєї думки. Грушевський-письменник слідом за Кантом пропонує нам подивитися на зоряне небо над нами і на моральний закон усередині нас.