Поетична збірка Пауля Целана "Мак і пам'ять" (1952) знаменувала собою поворотний пункт повоєнної німецької лірики й стала символом "поезії після Аушвіцу". Все в ній було несподіваним і незвичним – спосіб мислення, образна структура, формальна вишуканість, мова. Однак вона аж ніяк не було раптовим поетичним осяянням, що з волі провидіння зійшло на молодого автора, а наслідком наполегливої багатолітньої праці й невтомних пошуків адекватного втілення болючої проблематики, яка після жахливих нацистських злочинів невідворотно постала у глибоко травмованій німецькій свідомості. Своєю збіркою "Мак і пам'ять" Целан прагнув дати поетичну відповідь на виклики часу. Тому ці вірші переконливо вписані в координати своєї епохи – не тільки як її вагоме естетичне досягнення, але і як важливе історичне та етичне свідчення.
Коментарі
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь