Мунрейкер

«Монархія — річ тендітна, і зазвичай її розквіт чи занепад залежить від низки випадковостей. Бува, чубляться між собою потенційні королі та королеви за право сісти на трон імперії, а потім — раз — виринає нізвідкіль такий собі лікар Гільйотен або червоногвардієць з рушницею — і нема ще одного Королівського Дому. Така біда ледь не сталася з Великою Британією. Тьфу, тьфу, тьфу…. Кого б любили тоді, якби у далекому 1955-му Єлизавету ІІ один підступний лиходій перетворив на радіаційний порох? Шведського Карла №16 Густава чи монакського князя Альбера №2? Можливо. Ну точно не колумбітового короля Х’юго Дракса. Слава Богу, є герої, які хоч і з превеликими труднощами, але спроможні рятувати цивілізацію від занепаду. Про одного з таких ця книга. Про того, хто у вогні не горить, і в воді не тоне…. Рутинна робота та флірт з секретарками — хіба це достойне заняття для офіцера та джентльмена на ім’я Бонд-Джеймс-Бонд за номером 007?