Історія про людську гідність і благородство, які проявив Тодаро і якими перейнявся навіть командир англійського конвою, пропустивши його субмарину в напрямку Азорських островів. Чому Едоардо Де Анджеліс та Сандро Веронезі нею зацікавилися? Відповідь ви знайдете в передмові. Історія команданте Тодаро сьогодні набуває нового звучання, знову війна, знову екзистенційні питання: чи є місце людяності на війні? Чому ж наш ворог виявляє таку тотальну жорстокість? Утім, на сторінках "Команданте" немає моралізаторства, є натомість чудова оповідь про реальні події іреальних людей, які уможливлювали неможливе, про команданте Тодаро, який лікував біль у хребті йогою, читав індійські трактати та вчив перську мову. До речі, за іншими джерелами його відповідь Деніцу була більш зухвалою, ніж у книжці: "У декого, на відміну від мене, немає двох тисяч років цивілізації за плечима".