На запах м'яса

Сто років житиму... Вся книга читається на одному диханні. І початок, коли нібито скоїли вбивство, якого насправді не було. І кінець коли вбивство насправді скоїли, та ніхто про це не знав. Так само історії життя Майки та Анатолія. Співчуваєш їм страшенно, та водночас засуджуєш. Може так як все у житті. Ніхто і ніщо не ідеальні, і завжди є зворотній бік медалі... Шкода Толика, який був на всі руки майстром, але не вистачало йому власної волі в прийняті рішень. Одне рішення, яке прийняв -…

Життя таке як воно є Люко Дашвар "На запах м"яса" Ця книга викликала в мені почуття обурення, злості, гидоти, співчуття і радості. Сюжет настільки насичений подіями,що лише перегортуючи сторінку за сторінкою, ти або спокійно видихаєш, або напружуєшся і читаєш в очікуванні, а що ж буде далі. Всі люди живуть так щоб було краще їм. З цим я погоджуюся, але невже потрібно жити і іти по кістках інших? Невже потрібно завдавати моральну, фізичну шкоду іншим? Чи це така фізіологічна потреба відчути…