Прошу, оберігай маму

Роман Шін Ґьонсук "Прошу, оберігай маму" - несподіваний і дуже важливий для нашого соціуму твір, який захоплює читача з першої сторінки й не відпускає до останньої. Адже авторці вдалося у своїй оповіді заторкнути ту тему, яка стосується, напевно, кожної й кожного, але при тому уникнути властивих їй зайвих сентиментів і нав'язливого дидактизму, запронувавши натомість історію життя однієї мами й спонукаючи задуматися: чому те, що ніби мусить виходити на перший план у родинних стосунках, дуже часто так і залишається непроговореним, невисловленим, і часом уже запізно щось із цим удіяти. Власне, ця історія про самовіддачу й любов і водночас - про нечулість й сліпоту, жорстоку правду життя. "Все починається з матері і все повертається до матері. У маминих обіймах завершуються всі земні страждання. Саме тому таке палке прохання "Прошу, прошу, оберігай маму"" - Чон Хонсу, літературний критик "Можемо знати, який колір вона любить, які квіти, які страви.