Печера філософів

Назва п'єси Збіґнева Герберта відсилає до Платонового "Міфу про печеру", де нефілософів дорівняно до в'язнів у печері, які спроможні дивитися лише в одному напрямку й всякчас обманюватися. Від істинного світу ідей до них доходять нечіткі тіні. І тільки філософ може вибратися з печери, постійно ставлячи собі питання й шукаючи відповідей. Із філософської "Печери" Герберта таланить втекти лише Сократові - й лише у смерть. Через це навдивовижу красиве інтертекстуальне плетиво, майстерно стилізоване під античну драму і пересноване алюзіями на класичні й християнські тексти Ніцше, Еліота, Сартра, невпинно прозирає наше тривожне "тут і зараз": несприйняття інакшості, несправедливі вироки, передчуття війни, "ті самі промови, пам'ятники, в'язниці - одне безкінечне свинство".