Юрко Позаяк aka Юрій Лисенко мабуть найбільш на- родний із сучасних українських поетів: вірші його у всіх на вустах, але мало хто може назватися йо- го "читачем" у буквальному сенсі. Перше видання Позаякових "Шедеврів" вийшло в 1991-му, у збірці "Пропалої грамоти", накладом für wenige. Тодішні книгарні не приймали його до продажу, тож воно ро- зійшлося по друзях та приятелях. Потім "Шедеври" було реанімовано у Львові, це сталося років де- сять тому, але й те видання "розчинилось" десь на просторах вітчизняного книжкового ринку, аж ні- як не безкрайніх (кажуть, що той наклад практич- но не вийшов за межі Галичини). Нарешті оновлені "Шедеври" вже на нашій пам'яті виходили у видав- ництві Івана Малковича "поза серіями", і здається, це все, що ми до останнього часу мали від Позаяка. Сам Позаяк називає себе "поетом однієї книжки", принаймні ця - з "числової" серії Laurus'a, - стане другою, і навіть якби смисл її був лише у цьому, для літературної історії було б достатньо.