А надворі — літо

Оповідання Кім Еран — мов розмови з давнім-добрим другом. Про

болісні втрати, прикрі таємниці, великі та маленькі трагедії, людей,

якими вони є насправді. Про те, що зворохоблює уяву і пронизує

до кісток. Авторці вдається достукатися до серця кожного й кожної

своїм майстерним словом, а часом і не менш майстерними «білими

плямами» — бо навіть мовчання Кім Еран зрозуміле й прозоре.

Прості й невимушені слова складаються в двоєдині речення:

журливі й водночас сповнені надії та віри в найкраще в людині.