Батько

Роман «Батько» молодої італійської авторки Джорджії Трібуяні приваблює не просто цікавим сюжетом, а заглибленням у психологію звичайної родини, що переживає дивний період: одна несподівана і містична подія раптом порушує крихку рівновагу стосунків. Особливість цього твору - емоційні внутрішні монологи головних персонажів у стилі потоку свідомості, що робить банальну сімейну драму захопливою оповіддю. Роман читається дуже легко, подекуди з гумором, і довго тримає в полоні думок, позаяк родинні стосунки - трепетна тема, в яку ми вписуємося від самого народження. Тут ви не знайдете порад, рішень чи моралізаторства. Просто зріз життя з причинно-наслідковими ланцюжками, а висновок? У кожного він буде свій, залежно від екстраполяції на власне життя. Треба додати, що повноправним персонажем роману є море. Чудове Адріатичне море - єдина константа у такому мінливому світі людських емоцій та невимовлених думок.