Картонні замки

Цей роман можна назвати доволі химерним і заплутаним за формою та змістом - читач запідозрить це, щойно прочитавши Пролог. Згодом здаватиметься, що це якась гра, де автор - майстерний оповідач, вправний маніпулятор, дивак-філософ, що насміхається з читача чи просто тримає увагу й зачаровує в стилі Кафки, Бальзака, Джойса або ж у стилі, не подібному на інших, бо ж сам Марк Аксельрод - професор компаративістики.
Ви дізнаєтеся про письменника Дункана Каца, який позиватиметься на Бога, бесідуватиме зі Смертю, подорожуватиме, кохатиме і страждатиме, але не це головне. Багатоголосся "Картонних замків" - це безліч голосів фантастичних героїв, вишуканих метафор, прозорих ритмів, літературних алюзій, і всі вони про одне - людське порозуміння. І це правда, яка може виявитися єдиною істиною в цьому романі, яку, зрештою, автор сам заперечує.