У монографії "Українські народні жіночі прикраси ХІХ – початку ХХ ст." вперше зроблена спроба усестороннього висвітлення цього яскравого явища народного мистецтва, яке має глибокі традиції. Вонисформувались в розвитку багатьох видів художньої творчості: обробки каменів, металів, виробництва скла, ткацтва, вишивки, виробів з бісеру, різного роду домашнього рукоділля та торгівельних зносин з іншими країнами. Українські народні жіночі прикраси – невіддільний компонент вбрання, а відтак і атрибут обрядів, звичаїв, вірувань. Прикраси супроводжували жінку майже впродовж цілого життя, тому вони є джерелом цінної інформації про побут, етнічні норми та естетичні вподобання різних соціальних верств українського жіноцтва. Саме прикрасам, історії їх розвитку, матеріалам, з яких вони виготовлялись, їх формам, орнаментиці, колористиці та ролі в декоративно-образній структурі жіночих строїв присвячене дане дослідження Ганни Врочинської.
Коментарі
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь