Запитання?
Чому запитання?
Діти багато запитують, у них безліч різних запитань, часто дуже важливих. Що ж робити? Чи мусять б на них відповідати?

Чому батьки відповідають замість самої дитини? Звісно, я не закликаю батьків узагалі не відповідати дитині: ваша
відповідь може допомогти у становленні її особистості. Проте дорослі також мають навчити дитину самостійно мислити та робити висновки, думати, бути незалежною у своїх судженнях, брати на себе відповідальність.

У книжках серії "Мистецтво мислити" до кожного запитання я пропоную не одну, а кілька відповідей. Деякі очевидні, деякі загадкові, а деякі просто спантеличують. І кожна породжує нові запитання, адже роздуми – це шлях без кінця.

Можливо, запитання залишаться без відповідей. Тим краще. Відповіді не завжди потрібні. Запитання може бути вартісне саме собою, оскільки втілює прекрасне завдання, яке має суть і цінність. Життя, любов, краса та добро завжди лишатимуться запитаннями.

Однак запитання окреслюють шлях. Досліджуймо їх, сприймаймо як справжніх друзів, які не дають задрімати. Ведімо діалог, який, повірте, буде однаковою мірою цінний і дітям, і дорослим.