
Зареєструйтесь або увійдіть, щоб додавати книги до списків
Зареєструйтесь або увійдіть, щоб вести читацький щоденник
"У вас така гарна українська мова – ви, мабуть, зі Львова?" – цю фразу головна героїня дебютного роману Ніни Кур'яти "Дзвінка" чутиме безліч разів. І постійно долатиме чужі стереотипи стосовно себе і своїх земляків з українського Півдня.
Ця книга про те, як це - народитися українкою в СРСР, відчути на собі спочатку радянську пропаганду і мовну дискримінацію, а потім – упередженість земляків з інших регіонів. Створити та втримати власну ідентичність Дзвінці допомагає сім'я – саме родинні історії та сімейне виховання сіють в ній зерна сумніву стосовно того, а чи варто вірити тому, що говорять у школі, пишуть в газетах і "брешуть" по телевізору.
Дитинство головної героїні припадає на добу пізнього Брєжнєва і початку "Перестройки", юність - на розвал Радянського Союзу та сумнозвісні дев'яності, а доросле життя - на остаточне становлення Незалежності. Переїхавши до Одеси, Дзвінка має відстоювати свою інакшість в зросійщеному середовищі, а згодом в Києві та на Заході України має доводити, що вона – така сама українка, як і ті, хто народилися по інший бік Збруча, її рідна мова – українська, і на Одещині живуть українці.
Герої книги розмовляють українською та російською мовами, подільським та галицьким діалектом – і, звісно ж, суржиком. Там є такі слова, як "клубніка", "помидора", "ґаблі", "каляфьор" і "спіжарка". Все, як у нашому житті, такому багатому на непередбачувані обставини і різноманітні культурні коди.
Виконавець: Людмила Чіркова
Тривалість: 10:58:00
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!