У монографії досліджується структурно-динамічна теорія природокористування. Запропоновано класифікацію сучасних інструментів економіки природокористування та обґрунтовано підвищення ефективності її структурно-динамічного інструментарію, розроблено й удосконалено організаційно-управлінський інструментарій економіки природокористування. Значну увагу приділено практичним аспектам визначення та застосування внутрішніх резервів підвищення ефективності природоохоронної діяльності, а також розробці системи показників оцінки ефективності національної та регіональної природоохоронної політики на основі структурно-динамічного підходу.