Початок повномасштабної війни вплинув на всіх нас, залишивши відбитки в житті кожного українця і водночас закарбувавши слід - історію пройденого в той час досвіду.
Влітку 2022-го письменниця Ірена Карпа, проконсультувавшись із психологинею Ларисою Волошиною, започаткувала онлайн-курс "Терапевтичне письмо", де допомагала учасницям проговорювати пережитий біль та виплескувати емоції у власноруч написаних історіях.
Ці заняття виявилися корисними та ефективними, тож Ірена продовжила працювати в напрямку творчого терапевтичного письма і заснувала курс "My Story", під час якого запропонувала студенткам попрацювати над досвідом, пережитим під час повномасштабної російсько-української війни. На курсі учасниці писали твори, в яких ділилися власними історіями чи історіями близьких людей, створюючи оповідання на основі реальних подій. Усвідомивши, що ці тексти справді варті уваги, Ірена Карпа загорілася ідеєю: "видати збірку текстів не професійних письменниць, а “звичайних героїнь у надзвичайних обставинах”".
Так з'явилася збірка короткої прози "Я не знаю, як про це писати". Це історії проживання російсько-української війни, які, художньо переосмислені та втілені в оповідання й есеї, звучать розмаїто, але є голосами одного спільного досвіду. "Говорити, розповідати, радитися вголос зі своїми - це те, що тримає нас у найскладніші часи, - каже Ірена Карпа. - Ці історії - якраз такі". Письменниця пояснює, що терапевтичне письмо здатне звільнити: сміхом, проговоренням, фіксацією емоцій та подій, виплескуванням гніву й ненависті, а чи любові та вдячності, збереженням пам'яті про тих, кого варто пам'ятати. В кінці збірки Ірена Карпа пропонує читачам також спробувати записати власну історію або просто свої думки. "Бо хто, як не ви, є головним героєм вашого життя?" - каже вона.
Втілювати ідею в книжку Ірені допомагала редакторка та упорядниця Жанна Капшук. "Ця збірка - ніби розмова, що має свій рух: від думок про дім - через почуття розгубленості, запитань і невизначеності - через ухвалені рішення та пошук стійкості - через втрати і біль та важкі переживання - через пошук світла у темряві - через сміх крізь сльози або сміх завдяки гумору - до пошуків шляхів до себе та свого відновлення", - ділиться Жанна.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!