Велич і смирення митрополита Андрея Шептицького найповніше виражаються в його посланні "Як будувати Рідну Хату". Велич - бо годі знайти прозорішу візію найпростішого вирішення складної й заплутаної української проблеми. Смирення - бо ніхто краще від митрополита не розумів, наскільки важко робити найлегші речі разом і впродовж тривалого часу.
Історики можуть аналізувати, чому проєкт Шептицького не вдалося втілити 70 років тому. Параісторики можуть уявляти собі, якою була б Рідна Хата тепер, якби послання стало програмою дії 70, 20 років тому. Усі інтелектуали можуть запевняти, що - поки не пізно - слід прислухатися до слів митрополита хоч тепер, негайно.
Але велич і смирення Андрея Шептицького полягають ще й у тому, що стосовно його візії нечинними є такі поняття, як "запізно" чи "передчасно". Те, що він сказав, відбудеться саме тоді, коли буде вчасно.







Коментарі
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь