Моя бабуся казала, що приготування їжі - це можливість поділитися своєю любов'ю, щастям. Коли вона заливала пахлаву медовим сиропом, пошепки примовляла: "Нехай у всіх, у кого гіркота в серці переважає частка зміниться на ліпше".
Коли посипала чебрецем плов із булгуру, заплющувала очі й продовжувала: "Нехай цей чебрець приносити спокій тим, хто його втратив". Їжа приносити щастя лише якщо приготована з душею. Цей щоденний і на перший погляд звичайний процес - додатковий шанс для шкірного з нас відчути справжній смак життя.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь