Нова книжка британського соціолога Зиґмунта Баумана та литовського політолога Леонідаса Донскіса є продовженням їхньої збірки «Моральна сліпота». У формі інтелектуального діалогу автори розмірковують над тим, що таке зло, досліджують його форми та способи виявлення у сучасному світі. У центрі уваги опинилася новизна зла, його постійні зміни, феномен «адіафоризації» як відмови від моральної оцінки. На думку філософів, сучасний світ перетворюється на світ, у якому відбувається відродження фаталістичної та детерміністської концепції маніхейства. Автори розмірковують над постімперським розвитком країн Східної та Центральної Європи (зокрема країн Балтії): наслідками спустошливого соціального експерименту. Окремий розділ книжки присвячено драматичному військовому протистоянню Росії з Україною, осмисленому в контексті від кафкіанства (стале зло) до орвеліанства (плинне зло, яке вербує прихильників).