Перші поетеси. Кодекс давньогрецької жіночої поезії

Феномен жіночого поетичного письма вперше сформувався в Давній Греції. Александрійські книжники уклали "канон грецьких поетес": Сапфо, Миртіда, Телесілла, Праксілла, Корінна, Ерінна, Анита, Носсіда й Мойро (поетеси VII–III ст. до Хр.). Але були поетеси й поза каноном: Гедила, Філінна, Мелінно, Юлія Бальбілла, Кайкілія Требулла, Дамо, Клеопатра, Теосебея й Евдокія Авґуста (поетеси III ст. до Хр. – V ст. після Хр.). Ці "канонічні" й "неканонічні" поетеси увійшли в "Кодекс давньогрецької жіночої поезії" - перше повне видання їхніх поетичних творів у перекладах українською мовою. Тут упорядковано та прокоментовано понад 350 текстів (фраґментів) жіночої поезії - від Сапфо до Евдокії Авґусти, від жриці до імператриці. Кодекс, як сукупність цілісних корпусів текстів кожної поетеси, сформовано з класичних антологій давньогрецької поезії, які суттєво доповнені новітніми публікаціями - текстологічними, епіграфічними та папірологічними.